Почну з того, що крім зарплати (гонорару) творець інтелектуальної власності, як автор, має отримувати також і авторську винагороду (роялті). Така винагорода передбачена законом про «Авторське право та суміжні права». Розмір цих винагород визначений в постанові кабміну 72. Для винахідників, зокрема, цей розмір визначено «Тимчасовим положенням про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій на території України». Також у законодавстві передбачено, що підприємці, які використовують твори та виконання мають надавати точний перелік цих творів і виплачувати винагороду в обумовленому розмірі в обумовлений термін.

Як приклад, кіностудія має заключити з автором угода де крім гонорару, мають бути обов’язково вказані умови передачі фільму, як інтелектуальної власності, а це значить, що автору має виплачуватись роялті, розмір якого вказується в угоді. Але не менше ніж передбачено постановою 72.
Кіностудія продає право на поширення фільму дистриб’ютору, який також отримує прибуток. Але він не має угоди з кожним зі співавторів фільмів, тому виплачувати цю винагороду він має організації колективного управління ОКУ. Аналогічно із роздрібним продажем фільмів, прокатом, трансляцією на телеканалах, та показом в кінотеатрах. Ці підприємства переказують 1% свого прибутку від використання інтелектуальної власності.
В свою чергу ОКУ, веде базу даних підприємств, що використовують інтелектуальну власність та авторів цих творів. Отримавши кошти, вона переказує їх автору. Винагорода чекає автора протягом трьох років.

ОКУ збирає винагороди також і для авторів (акторів) інших країн.
І перераховує винагороди таким же ОКУ, вони в свою чергу також перераховують кошти ОКУ країнам виробникам інтелектуальної власності.
В Німеччині збирається тільки авторської винагороди близько 813 млн. євро, у Франції – 807 млн. євро.
В Україні авторська винагорода збирається, але це лише 3% від потенційної суми винагороди. Збирають винагороди 12 ОКУ, але це громадські організації. Тому їх можливості обмежені. В свою чергу профспілка-ОКУ має право опікуватись інтересами не тільки своїх членів, а також інших представників професії, які в цю профспілку не входять. Профспілка також має право бути арбітром у відносинах між творцем і роботодавцем і має бути гарантом, того що угода між, наприклад, актором і кінокомпанією буде підписана і причому на належних умовах.
Особливістю такої профспілки є те, що не член профспілки платить членські внески, а профспілка переказує кошти своїм членам, сплачує за нього податок до державного бюджету, опікується юридичним захистом його прав, крім того, не член профспілки також має можливість отримати належні кошти і безкоштовну юридичну допомогу.
Ті кошти які залишаються на рахунках фонду, і протягом трьох років автор за ними не звернувся, профспілка має право використати на статутні цілі, а саме: створення нової інтелектуальної власності, оплата послуг власної юридичної служби, створення ЗМІ, навчальних закладів, підприємств для випробовування та реалізації інноваційних технологій, замовлення будівництва соціального житла тощо.